Стало відомо, що депутати Семенівської сільської ради на прохання своїх виборців разом із депутатом Баришівської районної ради, який обраний від сіл Семенівка та Леляки, подали позов до суду у якому просять скасувати рішення Семенівської сільської ради, яка незаконно за 90 секунд, без обговорення, із порушенням законів та регламенту ради, прийняла рішення про приєднання до Студениківської громади сусіднього Переяслав-Хмельницького району.
Історія проблеми.
Дискусія про необхідність об’єднуватися у громади в селі велася з 2015 року, тоді Семенівська сільська рада за попереднього сільського голови прийняла, аж два рішення на підставі громадських обговорень, що село має йти до Баришівської ОТГ.
Були і ті хто за Березань, але в силу того, що мало хто розумів суті реформи вони не були настільки активними. Здавалося тоді питання закрито.
Але в жовтні 2015 року люди обирають нового сільського голову Кочергу Миколу Миколайовича, здавалося їм, що професор, який повернувся із Києва у рідне село, буде піднімати його. Але…
Влітку 2016 року новий сільський голова заговорив, що не потрібно об’єднуватися із смт. Баришівка в одне ОТГ, бо там селу не буде добре, потрібно йти до міста обласного значення Березань, яке дещо ближче ніж селище Баришівка.
Зі слів депутата районної ради Юрія Кузьменка (депутат у Баришівській районній раді від села Семенівка), насправді сільський голова Кочерга посварився із керівництвом району. І, щоб помститися районним чиновникам, розпочав розвертати село в сторону міста Березань.
Влітку 2016 рок на день села сільський голова запросив міського голову Володимира Тимченка виступити перед громадою, розповісти про Березанську ОТГ, на зустріч без запрошення сільського голови приїхало і керівництво району. Люди слухали усіх, але видно було, що сільський голова намагався перебити виступаючих із району і своїми репліками намагався виставити їх в не дуже гарному світлі. Березань же хвалив з усіх сторін.
Проте видно, було що люди прийшли святкувати, а не дивитися політичні баталії за формати громади. Проте всім стало зрозуміло, що до Баришівської громади село сільський голова не хоче пускати.
Насправді, ж реформа децентралізації, в першу чергу передбачає наближення соціальних послуг до людей, що Баришівка, що місто Березань, мають всю необхідну базу для цього.
Березань ближче семенівцям та леляківцями, навіть у березанській лікарні споконвіку лікуються селяни. Більшість навіть підписала угоду з лікарями Березанського центру медико-санітарної допомоги. І тільки, хто захворіє так відразу їдуть до міської лікарні, яка за останні роки відчутно оновилася і покращала в плані надання медичних послуг. Ремонти зроблені у всіх відділеннях та палатах, закуплено нове медичне обладнання відкрито відділення гемодіалізу.
Тому із вище зазначеного, ті хто був свого часу за Баришівку не стали активно виступати проти приєднання до Березані.
18 листопада 2016 року Семенівська сільська рада приймає рішення про надання згоди на таке об’єднання з містом Березань та створення відповідної робочої групи.
01 грудня 2016 року сільський голова провів громадське обговорення на яке прийшло лише 37 осіб, де одноголосно проголосували «ЗА» Березань. Чому так мало прийшло людей на обговорення, люди переконують, що оголошень майже не було та і час був робочий початок о 11.00.
Цього ж дня Семенівська сільська рада приймає рішення про схвалення проекту рішення про добровільне об’єднання із містом Березань.
Проте, 12 жовтня 2018 року утворилася Березанська громада, а дві сільські ради Баришівського району, які ближче до Березані – Семенівська та Яблунівська залишилися у районі. До Березані у 2018 році мали приєднатися 8 сільських рад, приєдналися 6. Тобто Семенівська та Яблунівська сільські ради, що межують ще й зі Студениківською громадою Переяслав-Хмельницького району, яка утворилася у грудні 2017 року, чомусь різко тормознулися до Березані.
Люди почали задавати не зручні запитання Семенівському сільському голові Миколі Кочерзі, що сталося? І чому ми не в громаді, нащо я чула відповідь, що ми сіра маса і буде так як захоче сільський голова Кочерга, говорить, жителька села пані Мисліборська. Її слова підтверджують і депутати сільської ради, які не вважають себе сірою масою.
Реформа йде, а село топчеться на місці. 04 квітня 2019 року люди та депутати скликають позачергову сесію, щоб приєднатися до міста Березань повторно. Повний клуб селян.
Проте сільський голова не надав жодному жителю, який ініціював таку сесію навіть слова виступити.
Микола Кочерга переконув, що ініціативна група яка утворена відповідно до ЗУ «Про добровільне обдєнання територіальних громад» не законна. Виступав цілу годину сам зі сцени, і намагався переконати людей, що селу не потрібно нікуди приєднуватися, адже він виступив із ініціативою створити у селі Леляки окрему сільську раду, і потім до кінця 2019 року об’єднатися із нею в одну громаду.
І поставив на голосування депутатів питання про не приєднання ні до кого до 01.01.2020 року, замість того, щоб ставити на голосування питання порядку денного про затвердження порядку громадського обговорення про доєднання до міста обласного значення Березань. Адже саме такий проект рішення був підготовлений до питання порядку денного сесії, що проводилася у будинку культури.
Змученим дискусією селянам сільський голова з командував іти по домівкам. Ті хто ж задавав не зручні запитання сільському голові розуміли, що об’єднання із Лелеками в одну громаду не можливо. Всі читаючі закони люди розуміли, що то обман від Миколи Кочерги. Тому надіялися, що автоматично Київська обласна державна адміністрація (КОДА) у перспективному плані Київщини доєднає село до міста.
Проте, влітку 2019 рок у16 семенівських дітлахів, почали возити грунтовою дорогою, через поле до дитячого садочку села Студеники. Тоді коли сільському голові потрібно було переконати людей за Березань, дітей возили до дитячого садочку міста Березань. Тільки асфальтованою дорогою, але зі слів сільського голови у гіршому автобусі. Хоча в обидва напрямки возіння дітей домовлявся саме сільський голова, замість того, щоб відремонтувати свій власний сільський садочок.
Тоді ж сільський очільник намагався сільську амбулаторію та ФАП передати на баланс Студениківської сільської ради, що викликало бурю протестів у селі. Люди прийшли на сільську сесію та заборонили передавати власне майно. Всі зрозуміли, що відбувається щось не те.
Останні кілька років, в селі робився генеральний план за кошт сільського бюджету в межі населеного пункти сіл Леляки та Семенівка вводилися додатково майже 1000 га нової землі. Як переконував сільський голова селян, що вводиться земля в першу чергу з метою, щоб надати землю своїм учасникам АТО.
Зокрема введено більше 100 га земель сільськогосподарського призначення. Проте учасники АТО не побачили своєї землі і по це день. Адже в лічені дні після затвердження генерального плану, сільський голова передав землю в оренду приватній ТОВ «Енерджі 8», що нібито має поставити сонячні панелі. Тобто місцевими учасниками АТО Кочерга, тільки прикрився під час виготовлення генерального плану, адже генплан зжирав багато бюджетних коштів. І в селі нічого не робилося, тільки сільському голові щомісячно виплачувалася премія та надбавки.
Також стає відомо, що сільський голова в оренду здає 84 га не витребуваних паїв « Ниві Переяславщині» при тому, що на відріз відмовлявся повідомити громаді всі ці роки, хто ж ці паї так і не зміг переоформити, люди хотіли шукати спадкоємців. Така інформація на сайті Семенівської сільської ради з’явилася тільки у лютому 2020 року під тиском громади. Селяни переконують, що голова здав в оренду землю тих людей, хто насправді переоформив спадщину.
Семенівці також думають, що можливо є паї, які дійсно не мають вже власників, і відповідно до вимог Закону із 01.01.2019 року автоматично стають комунальною власністю громади, і можуть бути передані учасникам АТО.
Восени 2019 селяни дізналися проте, що сільський голова, таємно відвіз свого листа без рішення сесії у якому просить у керівництво КОДА Семенівську сільську раду приєднати до Студениківської громади іншого району.
Селяни зрозуміли, що їх сільський голова їх дурить ніякого об’єднання із Леляками не буде в одну громаду, і зібралися на збори ініційовані 5 депутатами сільської ради та депутатом районної ради 17 вересня 2019 року.
У будинок культури заходили через чорний хід. Адже парадний вхід був закритий, хоча сільську раду офіційно повідомили та запросили. Звісно сільський голова не прийшов. Прийшло 55 селян.
Люди доручили депутатам включити до порядку денного чергової або позачергової сесії питання про ініціювання третиною депутатів сільради, (як того вимагає закон) об’єднання із містом Березань та включити питання до порядку денного про недовіру сільському голові Миколі Кочерзі.
Відповідну ініціативу депутати зареєстрували, нащо сільський голова вибухнув відмовою на офіційному їх листі почав писати різні свої зауваження.
Потім селяни зібралися знову 20 вересня 2019 року, прийшло вже більше 90 осіб. Депутати пішли із повторним зверненням, сільський голова на відріз відмовлявся їх реєструвати. Люди викликали поліцію.
Подібну ж ситуацію почав розігрувати в Яблунівській сільській раді і їх сільський голова Микола Халявко, проте йому в опозицію стало 9 депутатів.
У Семенівці із 13 наявних (загалом рада складається із 14 депутатів ) депутатів 5 чітко заявили, що проти Студеників, 6, що «ЗА» Студеники, 7 був сільський голова, один депутат перебував за кордоном протягом року, і однин депутат вагався чи то торгувався. Тобто голосів не вистачало за Студеники і в сільського голови Семенівки. Але люди ходили на кожну сесію, адже переконані, що дуже часто сільський голова визнавав рішення такі, що прийнято, якщо за них голосувало 7 депутатів разом із сільським головою. При потребі мінімум у 8 голосів.
21 листопада 2019 року все змінюється повертається депутат із зарубіжжя і, як виявилося орендує приміщення у сільської ради під перукарню, за дуже не великі гроші, а той депутат, що вагався отримує посаду в сільському клубі.
І 20 грудня 2019 року сільський голова намагається на сесії проголосувати без громадського обговорення питання про приєднання до Студеників, оскільки в Київській обласній державній адміністрації чиновники чітко заявили, що якщо до 23 грудня не буде відповідних документів, Семенівка автоматично йде до міста Березань у перспективному плані.
На сесію приходять люди і не дають проголосувати без обговорення, депутати голосують за проведення громадського обговорення.
Сільський голова Микола Кочерга вийшов в розпачі, говорить житель села Юрій Левчук.
Київська обласна адміністрація подала до Кабміну Семенівку до Березанської міської громади. Здавалося б все. Питання закрито.
Але, Кабінет Міністрів України повертає КОДА той план на доопрацювання і 28 грудня 2019 року сільський голова на радощах видає розпорядження на проведення громадського обговорення вдумайтеся, говорить мешканка села Віра Сладковська на 25 січня 2019 року, і в цьому ж розпорядженні пише, що затвердити відповідне рішення за результати цього ж обговорення із датою заднім числом, має саме чергова сесія, а не позачергова як було зроблено.
“Пізніше це розпорядження зникне із сайту сільської ради.”
Те що, творилося на громадському обговоренні в загалі ні в які рамки не лізе, переконує депутат районної ради, житель села Юрій Кузьменко.
Активісти організували паралельну реєстрацію, за якою зареєстровано лише 175 осіб . Сільський голова відкриваючи громадське обговорення не назвав кількість зареєстрованих, сам себе намагався призначити головуючим. Не запропонував обрати офіційну лічильну комісію, і коли внесли альтернативну кандидатуру на головуючого громадських зборів навіть не постави його на голосування.
Люди які рахували називали «за» та «проти» фактично брали цифри з потолка, які не співпадали із загальною кількістю зареєстрованих за даними паралельного підрахунку. Тих хто утримався взагалі не рахували. Видно як на відео (перше відео статті ) Галина Сябрук (член виконавчого комітету Семенівської сільської ради) підходила і благала сільського голову, щоб той спершу обрав лічильну комісію. Нащо він відповідав, що він влада у селі, і типу сам буде рахувати.
Присутні у залі депутат Березанської міської ради та помічник народного депутат України Миколи Галушко склали спільний акт в якому йдеться проте, що встановити результат голосувань не можливо.
Згідно плану сільського голови громадське обговорення мало тривати із 12.00 по 13.30, але розпочавши його із запізненням на 15 хвилин сільський голова говорив більше ніж пів години про речі, які не стосувалися теми громадського обговорення.
Тим часом до актової зали Будинку культури почали заходити через пожежні виходи люди, які були не зареєстровані, але які потім візьмуть участь у голосуванні, селяни серед них пізнають людей із навколишніх сіл. Загалом у активістів багато зауважень до якості проведення громадського обговорення, які вони виклали ось у цьому відео.
Та найбільше місцевих обурює те, що з місцевих жителів сільський голова не дав нікому мікрофону для виступу. Тобто на громадських обговореннях місцеві лише обурювалися із місця, а виступали чужі люди. Не сільські люди.
Тетяна Турченкова переконує, що коли їй таки вдалося у кінці взяти мікрофон, то тільки вона почала говорити про мінуси Студениківської громади їй сільський голова відключив на пів слові мікрофон.
А в інший мікрофон поставив на голосування питання про приєднання до Студеників без обрання лічильної комісії, а обрав сам в лічильну комісію із людей із сільської ради, а очолити її за усним наказом сільського голови типу мав чоловік на прізвище Кочерга, типу він сам? дивується фермер села пані Любов Смирнова.
Потім сільський голова, блискавично проводить позачергову сесію Семенівської сільської ради.
На відео видно, як сільський голова оголошує депутатам зареєструватися, але ніхто не реєструється, але кворум є. Далі без Гімну, без урочистого відкриття, без голосування за початок сесії, без голосування за затвердження порядку денного сесії, у переповненому сільському клубі приймає рішення про приєднання до сусідньої Студениківської громади, при тому, що більша половина присутніх селян проти такого обєдання.
Видно, що чоловік із мікрофоном дуже поспішає. Сільський голова Микола Кочерга командує хто «За» «депутати і так дальше». На відео видно, що голосує 20 осіб, при тому, що згідно сайту Семенівської сільської ради до складу ради входить лише 14 депутатів, і як переконують жителі села, один депутат давно склав свої повноваження.
Сільський голова не запитує хто «Проти», «Утримався», і не називає конкретної кількості депутатів, що проголосували «ЗА».
А це жорстке порушення регламенту сільської ради.
Сьогодні нам стало відомо, що депутати сільської ради разом із депутатом районної ради просять суд скасувати це ганебне рішення Семенівської сільської ради. До речі протокол обговорення, рішення, персональні голосування депутатів, які мають бути у відкритому доступі й досі ховаються від громадськості переконує Юрій Кузьменко показуючи відповіді Миколи Кочерги на його публічний запит.
Тим більше всі ці документи, які просив Юрій Кузьменко, мають бути у відкритому доступі на сайті Семенівської сілької ради. Але у Миколи Кочерги практика більшість рішень, тим паче проектів рішень, ніколи не викладати на сайті Семенівської сільської ради, а ховати подалі від громадськості та своїх виборців .
Наразі серед громадських організацій, що працюють у сфері децентралізації сільський голова намагається поширити думку, що мовляв влада не почула думку Семенівської сільської ради.
Хоча все свідчить проте, що останні роки саме сільський голова не чув своїх селян, а всіляко їх принижував, і намагався робити так, як йому вигідно. А не навпаки, як вигідно людям, його виборцям. Житель села Григорій Наконечний, переконує, що сам особисто у 2015 році агітував за Кочергу, а тепер у шоці від його поведінки і манери спілкування із людьми.
Селяни переконують, що Кочерга отримує найбільшу заробітну плату серед сільських голів 20 тисяч гривень.
Ось подивіться на відео які він просить собі премії.
Депутати голосують у грудні 2019 року навіть без проекту рішення і ніхто не знає скільки реально у рішенні напишуть йому платні за кошт селян. І Кочерга не хоче називати суму такої допомоги, коли люди його запитують про це.
Для порівняння сільські голови сусіднього Вовчкова та Пристрім отримують в межах 6-8 тис грн.
За які такі заслуги Микола Кочерга ліпить собі майже 20 тис. грн. селяни не розуміють, адже при бюджеті села в 1 млн. 900 тис., майже 1 млн. 300 тисяч йде на оплату заробітної плати працівників сільської ради. Не жирно, як для оплати праці чиновників у яких у селі дороги розбиті??
Селяни говорять, що дуже здивовані тим, що Микола Кочерга різко так захотів до Студениківської сільської ради, адже, коли Студеники у 2017 році формували громаду, то у сільську раду приїздив із агітацією тодішній сільський голова Студеників Микола Гудзь та заступник Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко. Фактично Микола Кочерга їх тоді відшив, а по селу ходив і висміював їх сільську громаду, і просив усіх не йти до Баришівки, чи Студеників, а йти саме до Березанської міської громади. І як аргумент на водив, що Баришівка то село селом, Студеники забите село, а Березань, як не, як, а місто обласного значення, отже і можливостей і грошей у них завжди буде більше. Тим більше, що Семенівка має міцні соціально-економічні та історичні зв’язки із містом Березань.
Сьогодні ж люди просять керівництво Київської Області не піддаватися на провокації та благання Семенівського сільського голови, і чітко дотримуватися Вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 року, щодо методики формування перспективних планів громад. Зі своєї сторони будуть у судовому порядку скасовувати те незаконне рішення, яке під сусіднім зовнішнім впливом заможних людей «вичудив їх проффесор» сільський голова Микола Кочерга.
І переконують, що більшість жителів у селі таки хочуть до Березані.
Сергій Василенко
