Олександр Жукотанський — кандидат у народні депутати України в 93-му виборчому окрузі. Працює головою правління ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів». У парламент балотується вперше. Каже, що зміна формату законодавців — це виклик часу.
Стара система політиканства веде в нікуди. Сьогодні депутат має бути не лише політиком, а й успішним менеджером, громадським діячем, який знає ситуацію на місцях і опікуватиметься не політичними амбіціями своїх партійних босів, а в першу чергу — інтересами України та округу.
У перервах між зустрічами з виборцями ми поговорили з Олександром Жукотанськимпро його бачення роботи майбутнього парламенту та програмні засади, із якими він іде у Верховну Раду.
ПОЛІТИЧНА ПОЗИЦІЯ
— Ви балотуєтеся як самовисуванець. Але думаю, що політичні партії також могли надати вам підтримку…
— Не хочу залежати від волі будь-якої політичної сили. Я представлятиму інтереси своїх виборців 93-го округу й слідуватиму їхнім наказам. Хоча тут більша відповідальність, але це моя принципова позиція. Голосуватиму за ті законопроекти, які забезпечать економічну та соціальну стабільність мого округу і країни.
— Ви підтримуєте політику президента?
— Якщо це співпадає з потребами людей та баченням розвитку країни. Згоден, що нашому парламенту потрібні нові обличчя, які не мають відношення до старої прогнилої системи з корупцією, міжсобойчиками, неголосуванням за закони, тому що так запропонували політичні опоненти.
Підтримую президента в питаннях, які стосуються національної безпеки, захисту економічних інтересів країни, соціальної захищеності громадян і прагнення та кроків до стабільності.
— У Вашій передвиборній програмі визначено 4 виклики: бідність, медицина, дороги й безпорадність. Чому саме ці?
— Вони включають усі аспекти. Тут закладено і створення робочих місць, і зарплата, і умови для розвитку бізнесу, і здоров’я українців, і відродження сіл та інше.
СТАБІЛЬНІСТЬ — ЦЕ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
— Тоді давайте по черзі. Перший виклик — бідність, низькі зарплати, відсутність роботи…
— Він перший, бо з цього все починається — і розвиток, і занепад. Щоб була робота, повинні працювати підприємства і створюватися нові. Щоб була хороша зарплата, потрібно, щоб бізнес розвивався, був успішним, приносив прибуток — тоді будуть людям більше платити і більше сплачувати податків.
А більше заплатять податків — буде за що розвивати і приводити до ладу наші міста й села. Люди житимуть заможніше, зможуть собі дозволити гарно відпочивати, краще харчуватися, покращувати умови життя і так далі. Насправді все логічно.
— Ви пишете, що зможете це забезпечити…
— Я знаю, що для цього потрібно зробити і які закони ухвалити. Оскільки сам керівник великого підприємства. Ми наповнюємо миронівський бюджет на 85%. А плануємо ще більше. Знаю, як будується успішна економіка. І цю базу знань я можу перенести в закони, які дозволять українській економіці нарешті піднятися з колін. Щоб розвивався малий та середній бізнес, у тому числі в кожному містечку й селі нашого округу. 93-й округ має потенціал, його потрібно лише розбудити й витягти з підвалу. Тоді буде стабільність, а це те, чого прагнуть люди.
Сюди ж належить і зниження податкового навантаження на бізнес, і незворотність покарання чиновників, які вимагають від підприємців відкати, і багато інших чинників.
— За всі роки незалежності в нас цього не зроблено, думаєте, Вам удасться?
— Я буду до цього прагнути при написанні своїх законопроектів. Тільки відповідальний парламент зможе зробити економічний прорив. І це буде крок до стабільності. Але тут багато залежить і від самих виборців — за кого вони проголосують.
МЕДИЦИНА — СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ
— До другого виклику. Ви прагнете поліпшення якості медичних послуг у лікарнях. Медична реформа цього не дає?
— Медична реформа — то тема тривалої розмови. Скажу тільки, що про підвищення якості медичних послуг поки говорити не доводиться. А в багатьох селах вона взагалі плачевна. Чимало ФАПів скоротили, а там, де залишили, здебільшого убогі приміщення, відсутність ліків, і, щоб їх купити, потрібно їхати в район. Обіцяли, що все буде добре, але поки ми цього не бачимо. Наявна реформа потребує значного коригування.
— Добре, відкладемо цю тему до наступного разу. Що Ви пропонуєте своєю програмою?
— Лікарня — це справжнє обличчя держави. І реформувати медицину потрібно. Я маю на меті зберегти їх для людей і вивести на сучасний технічний рівень. Поки що в системі медицини повний безлад. І порядок навести можна лише з Києва.
Серед моїх пріоритетів: розробка концепції розвитку ФАПів і лікарень, залучення громади за видатками на медицину та залучення додаткових коштів на закупівлю сучасного обладнання для лікарень.
— МХП допомагає і заразлікарням…
— Ми й далі будемо це робити в рамках своєї програми соціальної відповідальності. Але важлива державна програма розвитку медзакладів та якості медичних послуг. Цим я і буду займатися в парламенті.
ЯКІСНІ ДОРОГИ — БІЛЬШІ МОЖЛИВОСТІ
— Третій виклик — жахливі дороги. Зараз начебто почали ремонтувати державні траси…
— Почали… А що ми бачимо через рік? На багатьох відремонтованих дорогах ті самі ями. Якісне дорожнє покриття — не лише задоволення для водіїв. Дивіться глибше. Нові дороги — це більше ділової активності в районі, більше коштів у місцеві бюджети та більше можливостей!
Серед головних завдань — розбудова траси НО1 за державні кошти. І цим питанням я займатимуся буквально з перших днів.
— Існує справедливе твердження про розкрадання при будівництві доріг: «гроші закатують в асфальт».
— Згоден. Крадуть багато. Тому я і пропоную забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів та будівництвом. А також за залученням інвестицій у будівництво доріг. Має бути і відповідальність замовників робіт та виконавців. Тоді зможемо змінити традицію, і «напрямки» перетворяться на дороги.
І ще одна проблема — перевантажені вантажівки, які також розбивають дороги. Тому моє завдання — облаштування пунктів контролю ваги вантажного транспорту.
ЖИТТЯ ЛЮДИНИ — НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ
— І до четвертого пункту — безпорадність. Що тут Ви маєте на увазі?
— Ситуацію, коли людина не бачить сенсу життя, потрапляє в складні умови й сама не може з цим упоратися. Або стає заручником хибних звичок, які потім перетворюються на залежність і хворобу — алкоголізм, наркоманія. Безпорадність — це і бідність, і неможливість знайти роботу. Тут багато чинників. Якою б не була проблема, ми не можемо залишати людину з нею сам на сам.
Тут я бачу такі виходи й завдання для себе: відродження району, створення нових робочих місць та програми допомоги сім’ям із проблемами.
— Дякую за розмову. Успіхів Вам і перемоги!
Бесіду вела Валентина Михайлова
ПОРТРЕТ КАНДИДАТА
ЖукотанськийОлександр Васильович, голова правління ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»
Народився 3 вересня 1965 року у селі Вендичани Могилів-Подільського району на Вінниччині. Службу в армії проходив у Забайкальському військовому окрузі.
У 1990 році закінчив Українську сільгоспакадемію. Отримав диплом за спеціальністю «інженер-механік».
Після завершення академії працював завідуючим виробництвом місцевого Миронівського хлібохарчокомбінату райспоживспілки, а через три роки очолив дане підприємство.
З 1998 року і по цей час — голова правління ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».
Заслужений працівник сільського господарства України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Співавтор наукових публікацій та раціоналізаторських пропозицій.
Депутат Миронівської районної ради.
Одружений. Має двох синів.
Постулат життя: «Варто тільки повірити, що ви можете – і ви вже на півдороги до цілі»,– Теодор Рузвельт