Передрук:DW.COM
Бізнес-імперію олігарха Ріната Ахметова, через яку пройшла лінія розмежування на Донбасі, продовжує трусити. Але очікувати її падіння ще зарано, вважають аналітики.
Гібридна війна на Сході України внесла корективи у бізнес-плани Ріната Ахметова, котрий ще кілька років тому входив до рейтингу ста найбагатших людей світу. Олігарха, чиї статки оцінювали у понад 20 мільярдів доларів, називали в ЗМІ “королем Донбасу”. В останньому рейтингу багатіїв від агентства Bloomberg Рінат Ахметов посів лише 483-тю сходинку серед 500 найбагатших людей планети, його статки оцінюють вже у 3,66 мільярда доларів.
Тим часом бізнес-імперію Ахметова, котра опинилася розділеною лінією розмежування на Донбасі, продовжує трусити. Якщо запроваджене 1 березня бойовиками “ДНР”/”ЛНР” так зване “зовнішнє управління” на підприємствах олігарха призведе до їх реального “віджиму”, то це поставить під питання статус Ахметова як найбагатшої людини України, а також завдасть удару по українській економіці.
Фінансово-промислова група Ахметова “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ), до якої належать понад 100 підприємств гірничого, металургійного, енергетичного, фінансового, телекомунікаційного та інших секторів економіки, від початку конфлікту на Донбасі, за власними даними, виплатила в держбюджет України понад 100 мільярдів гривень податків. 10 відсотків від цієї суми, за даними СКМ, становлять відрахування від підприємств, які працюють на непідконтрольній Києву території.
На запровадження сепаратистами “зовнішнього управління” на своїх підприємствах Ахметов відповів 2 березня. “Ми вважаємо приватну власність суверенною, а вимоги про перереєстрацію своїх підприємств і сплату податків самопроголошеним “ДНР” і “ЛНР” – неприйнятними”, – йдеться в поширеній СКМ заяві. За даними міністерства економічного розвитку і торгівлі України, з 20 найбільших промислових підприємств непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей, на яких загалом працює понад 70 тисяч робітників, 17 входять до ДТЕК та “Метінвесту”, які належать до групи СКМ.
Змушений домовлятися
В умовах гібридної війни на Донбасі Ахметову, щоб зберегти свій бізнес, постійно доводилося домовлятися і з Києвом, і з Москвою, яка стоїть за сепаратистами, сходяться на думці в українському експертному середовищі. В результаті цей баланс загравань з російською і українською стороною зіграв злий жарт з Ахметовим, переконаний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк. За його словами, ультиматум з боку “ЛНР”/”ДНР” щодо націоналізації підприємств донецького олігарха також можна тлумачити як спробу “змусити Ахметова платити за збереження цих підприємств хабарі”. А от політолог Володимир Фесенко вважає, що Ахметов платив і раніше, щоб забезпечити функціонування бізнесу через лінію розмежування. “Він платив і до цього, він домовлявся і з сепаратистами теж, на різних рівнях з різними владами”, – переконаний Фесенко.
За словами Октисюка, проблема Ахметова полягає в тому, що він балансував, коли починався Майдан, тоді як мав всі можливості й інструменти, щоб “вичистити проросійські інфільтровані елементи з Донбасу, але він торгувався, хотів якісь додаткові преференції і доторгувався до такої ситуації, що тільки гірше стає”. Далі балансувати він вже не зможе, переконаний аналітик. “Або він втрачає свій бізнес на Донбасі, або він має заплатити якийсь хабар для ОРДЛО, або знайти якийсь компроміс із Росією і зберегти таким чином підприємства, але тоді погіршити стосунки з Порошенком”, – зазначає експерт.
Посилення тиску з боку Росії
Аналітики не виключають, що на Ахметова зараз міг посилитися тиск Росії, оскільки він відмовився іти на поступки, пов’язані зі зміною балансу сил в “Опозиційному блоці”. Як зазначає Фесенко, у січні з’явилася інформація, що конфлікт між групою Ахметова і групою Льовочкіна-Фірташа в “Опозиційному блоці” посилився, тому що Росія вимагала ввести третього рівнозначного партнера – групу пов’язаного з Росією Віктора Медведчука, щоб у політичній силі було три центри впливу для узгодження рішень. “Ахметов відмовився, і, можливо, зараз на нього тиснуть, щоб він погодився на таку модель, щоб він грав за російськими правилами”, – припускає аналітик.
На думку Октисюка, Ахметов зараз буде більше намагатися піти на компроміс із нинішньою українською владою, оскільки навіть якщо він і втратить контроль над підприємствами по інший бік лінії розмежування, у нього ще залишиться енергетична монополія. “Світло в Україні є кінцевим продуктом цієї енергетичної монополії Ахметова, бо він вугілля добуває, продає встановлює тарифи, подає його на ТЕЦ, які генерують електроенергію, а потім фактично його людьми встановлюються ціни на цю електроенергію. Тому він усе ж таки буде намагатися подружитися з українською владою”, – каже експерт.
За однією з версій, під виглядом запровадження “зовнішнього управління” контроль над підприємствами Ахметова нібито має перебрати впливовий український олігарх часів президентства Віктора Януковича Сергій Курченко. Про це свідчить оприлюднена СБУ днями телефонна розмова начебто одного з лідерів сепаратистів. Чому саме Курченко? “Він хороший виконавець, він давно облизувався на ці активи. Йому нема чого втрачати, і він виконає будь-яку команду. Він користується в Москві більшою довірою, ніж Янукович”, – зазначив політолог Кирило Сазонов.
На думку опитаних DW експертів, від “віджиму” підприємств Ахметова постраждає не лише сам олігарх, який може втратити значну частину своєї бізнес-імперії, а й українська економіка, Донбас і його жителі, які можуть втратити зарплати і робочі місця, а також мирний план для Сходу України.
Рух у напрямку заморожування
Бізнес Ахметова, за оцінками українських аналітиків, був однією з небагатьох, але дуже важливою ланкою, яка зв’язувала дві частини Донбасу. Якщо ця ланка перестане діяти, то шансів на реалізацію моделі реінтеграції Донбасу стане набагато менше. Якщо не буде Ахметова як людини і як бізнесмена, зацікавленого в реінтеграції, то це буде означати прискорення руху до політичного замороження цього конфлікту, переконаний Фесенко. “Військового замороження, на жаль, не буде, буде щось схоже на карабаський варіант. А от політичне заморожування, тобто закріплення політичного розділення Донбасу на українську і сепаратистську частини, – це може статися поступово. Боюся, що ми вже рухаємося у цьому напрямку”, – каже політолог.
Ахметов тому і виступав за реінтеграцію, бо краще працювати на єдиній легальній території, ніж організовувати складні схеми з величезними збитками, з величезними відкатами по обидва боки лінії розмежування, зауважує Фесенко. Такий бізнес через лінію розмежування – дуже ризикований і складний, а також дуже збитковий. Втім, це краще, ніж втрачати бізнес взагалі, вважає політолог. На його думку, шанси на те, що олігарх ще зможе домовитися, щоб не втратити все, ще не втрачено.
Натомість Сазонов вважає інакше. На його думку, Ахметов – не та людина, на яку можна різко тиснути. “Він виріс на околицях Донецька серед доволі суворих людей. Там є таке поняття, як “втратити обличчя”, тобто якщо ти один раз даси слабину, то про це всі дізнаються, і всі будуть тиснути”, – каже політолог. За його словами, з Ахметовим можна домовлятися, можна шукати компроміси, він може йти на поступки в якихось моментах, але тепер “він не дозволить собі втратити обличчя, він не буде з ними домовлятися на їхніх умовах”.
Ахметов досі залишається впливовим олігархом, зауважує Фесенко, адже у нього є свої депутати у Верховній Раді, є потужні підприємства, енергетичний бізнес по всій Україні, впливові засоби масової інформації, найвідомішими з яких є телеканал “Україна” та газета “Сегодня”, але він нині змушений вирішувати проблем не через політичний тиск чи медійні кампанії, а через домовленості. Експерти одностайні, Ахметов все одно залишиться впливовим гравцем, навіть якщо і втратить частку свого бізнесу по той бік лінії розмежування.
Автор Наталя Неділько
