Немає сенсу переказувати всі образливі епітети, якими нагородив Олег Ляшко Юлію Тимошенко. Щоб зрозуміти цей вибух емоцій треба знати передісторію та розуміти наслідки такого конфлікту.
Олег Ляшко вийшов на політичну арену від Блоку Юлії Тимошенко, куди потрапив на її особисте запрошення ще в 2006 році, як журналіст та редактор газети, що активно підтримувала лідерку БЮТ у боротьбі проти Кучми з 2000 року. Їхня співпраця продовжилася до 2010 року, тому Олег Валерійович вважає, що Юлія Володимирівна скористалася його працею та красномовством для того, щоб стати тим, ким вона є сьогодні.
Їх персональний конфлікт загострився після оприлюднення відеозапису допиту Олега Ляшка з середини 90-х років, який, нібито, злили в Інтернет керівники БЮТ. Відтоді якщо Ляшко і Тимошенко й не воювали, то точно зберігали виключно озброєний до зубів нейтралітет. Однак, ще ніколи керівник однієї фракції не використовував настільки відкрито депутата іншої фракції у погано замаскованій політичній грі.
Конфлікт 15 листопада вибухнув тоді, коли спікер надав слово Юлії Тимошенко, але замість виступу, вона несподівано передала його Юрію Шухевичу, народному депутату Радикальної партії Олега Ляшка. Начебто син героїчного командира Української Повстанської Армії мав зачитати відозву з закликом до імпічменту Президента.
Навіть якщо й так, загрози для влади немає. Для проведення цієї ускладненої процедури бракує закону та й у парламенті потрібно зібрати більше 300 голосів. Подібні заяви звучали не один раз, але змісту ніякого не мають. Тому, за словами Олега Ляшка небезпека виникла б не для Президента, а для самого Юрія Шухевича.
За інформацією лідера радикалів, сценарій, який придумали у Москві, передбачав вбивство старого Шухевича. Антипрезидентський виступ був необхідним, щоб провину за його смерть покласти на владу і цим підірвати, принаймні, Західну Україну до активної боротьби. За даними СБУ планувалося силове захоплення органів державної влади. Це підтверджує і виявлений у Жовтневому палаці арсенал наметів, буржуйок, палива та іншої атрибутики мітингарів, якої вистачило б на цілий майдан.
Такий сценарій мав бути, чи якийсь інакший, має розібратися СБУ. Однак Олег Ляшко не став чекати драматичної розв’язки і переконавши свого депутата відмовитися від виступу, сам вийшов до преси і обізвав лідерку «Батьківщини» «кремлівською зозулею». Це найбільш коректна фраза, котра прозвучала з вуст головного радикала.
Крім того, для Юрія Шухевича Олег Ляшко попросив охорону, а Юлію Тимошенко закликав позбавити українського громадянства та порадив отримати російське.
Реакція Тимошенко була прогнозованою. Публічно вона заявила, що не образилася на «лисицю» та «кремлівську зозулю». Правда, зробила це не на традиційному брифінгу перед десятками відеокамер, а у відеозверненні, записаному в партійному офісі.
Тим часом, того ж дня в «зеленому кабінеті» на Турівській, де в кріслах неймовірної розкоші засідали її найближчі радники, був детально пророблений і запущений в дію план помсти Ляшку.
Втаємничені розповідають, що на столі окрім паперів, як завжди, стояли кілька підносів з нарізаними ананасами, свіжими персиками та полуницями. Присутні пили каву і фірмову «Моршинську», хоч сама Тимошенко, коли сердиться, віддає перевагу дорогій французькій воді Evian.
Так чи інакше під частування і думається веселіш, тому компанія швиденько накидала ідею білборду, де від імені Миколи Азарова Олега Ляшка називають «подарунком для України». При цьому характерна «азарівська» помилка нагадує лайливе слово, щоб зачепити Олега Валерійовича по найболючішому скандальному звинуваченні. Реалізував ідею політтехнолог Михайло Подоляк, котрий успішно програв київські вибори Сергія Думчева.
Водночас, на всі телеканали були відправлені депутати від «Батьківщини», що захлинаючись праведним гнівом, розповідали про страшну образу їх лідера, яку привселюдно назвали «лисицею». Але ніяк не заперечували, що вона є «кремлівською зозулею».
Так чи інакше, за політичною тріскотнею, серйозного аналізу використання Тимошенко у можливих планах Москви не відбулося. Один із тих, хто про це заявив був Роман Безсмертний. В ефірі одного з телеканалів він так прокоментував акції протесту, котрі відбулися 15 листопада: «з того, що я бачу, все виходить з середовища «Батьківщини». Видно по почерку, що все трохи непідготовлене, але ідеї і лозунги кинуті дуже перспективні. Тут можна говорити про фальшстарт Юлії Тимошенко, тому що навряд чи вона радиться з партійним керівництвом».
Поза увагою ЗМІ пролетів і той факт, що промову про імпічмент Юрію Шухевичу написав його ніби-то помічник, а насправді людина, яка раніше активно «допомагала» Віктору Медведчуку. Пропустили цього помічника Віктора Медведчука Олександра Білика до Верховної Ради за письмовим зверненням…Юлії Тимошенко. Виправдовуючись, Тимошенко заявила, що Олександр Білик ніби-то працює у Шухевича. Але чому помічники Шухевича самі не подбали про свого нового колегу, а це довелося робити самій Юлії Володимирівні, і чому про такі зміни у складі помічників не вказано в жодному офіційному джерелі Верховної Ради – залишилося невідомим.
Звичайно ж у цій справі і досі більше темних плям, аніж об’єктивної інформації. Однак зрозуміло, що у суперечці двох опозиціонерів все ж чітко видно, хто першим почав. Не ясно тільки хто насправді стоїть за цією комбінацією, яку випадково вдалося зруйнувати всупереч планам Москви..
Петро Свічка
