«В один ряд із Тимошенко можна поставити лише Азарова» – у статті під таким заголовком дописувач тижневика «Країна» публіцист Олег Романчук наголошує, що для того, щоб зрозуміти витоки демагогії «нового курсу», «нових можливостей для кожного», «нової стратегії миру», варто згадати деякі фрагменти бекґраунду «політичної вдови» – за означенням Віктора Ющенка.
Автор статті зазначає, що за часів прем’єрства Юлії Тимошенко український експорт зменшився на 27 мільярдів доларів із 66,95 мільярда у 2008 році – до 39,7 мільярда доларів у 2009-му.
Спільниця Лазаренка у 1995-1997 роках вивела з рахунків своєї корпорації $160 мільйонів на офшорні рахунки Павла Івановича та пов’язаних із ним компаній, це за даними американського суду округу Колумбії, йдеться у статті.
«Тимошенко була завербована російською Федеральною службою безпеки в липні 1995 року, коли її з чоловіком Олександром затримали в аеропорту «Внуково» за контрабанду 100 тисяч доларів.
У жовтні 2004-го Службі зовнішньої розвідки України вдалося добути довідку про діяльність Тимошенко як агента ФСБ.
Із нею був ознайомлений президент Кучма», – стверджував у вересні 2012-го Григорій Омельченко, колишній народний депутат і екс-начальник відділу боротьби з корупцією і організованою злочинністю в Головному управлінні військової контррозвідки СБУ.
Тимошенко переконує, що зможе захистити Україну від агресії Росії і повернути Крим. Звідки така впевненість? – запитує автор статті. Адже 28 лютого 2014-го на засіданні Ради нацбезпеки й оборони Тимошенко закликала не чинити опору агресорові.
Лідерка «Батьківщини» запевнює, що знає з ким вести переговори про мир. Чи не з тією людиною, з якою 10 років тому уклала сумнозвісні газові угоди? – цікавиться дописувач.
