Хочеться розповісти про дещо, що має та мало місце в освіті Переяслав-Хмельницького району за керівництва Таміли Дубини. Голова РДА Андрій Пряхін написав про «прикрощі» на сторінці свого «Фейсбуку». Що рівень освіти дуже низький в районі за результатами рейтингу, хоча депутати та керівництво району роблять все для блага та успішного навчання дітей.
Андрій Пряхін, Вам не соромно так публічно писати неправду, що робите все-все, діти з розумними очима, а винні, виходить, ми – вчителі?! Скажіть самому собі, Вам не соромно? Коли вчасно будуть привозитись та оновлюватись підручники, щоб батьки їх не докуповували? Коли для запровадження 
інноваційних технологій з’являться у всіх класах мультимедійні дошки, щоб ми не малювали і не показували на пальцях і не сперечались за комп’ютерний клас? Коли все буде на практиці, а не теоретично і голосно під час серпневої конференції???
Таміла Дубина про одне вихваляється керівництву, а школам тільки ті автобуси обіцяє. Чи не розуміє голова, що результати ЗНО залежать не тільки від вчителів? Ми здійснюємо окрім навчання ще купу роботи в школі, щоб дітям було комфортно. Чи виділили депутати гроші, чи сам потурбувався голова РДА, щоб вчителі району не зі своєї зарплатні купували чи замінювали старі методичні комплекти для свого предмету, а за рахунок того відділу освіту?
Такий світ тісний, зустрічаємось зі своїми колегами з інших шкіл. І чуємо як вираховують нам зарплати. На розрахункові листки (розміром 25Х7 см) у відділі освіти паперу немає. Тому директор сказав, кому треба такі листки, то треба відвезти пачку паперу від школи «дівчатам» в бухгалтерію, щоб потім цілий рік друкували ті листки. Який сором! Школа прибуткова організація? А чи не хоче школи відділ освіти папером забезпечити на весь рік, фарбами та всим-всим? Потім збираючи учнів на конкурс чи ще куди, щоб не випрошувати батьків та спонсорів про допомогу, або й вчителі не ставали ними!?
З посту голови Андрія Пряхіна зрозуміло, що вина лежить на керівництвах та колективах шкіл. То роззуйте свої очі і подивіться, що відбувається у відділі освіти та методкабінеті при ньому! Одного разу прийшли з колегою у п’ятницю занести туди документи. Хто не раз там був, той і знає, що там відбувається. Заходимо, а там методисти розсівшись після застілля лузають насіння. А якби ми так у дітей на уроках сиділи, то ви б миттю розкритикували і керівникові закладу помахали пальчиком, чи вичитали б на нараді при всіх.
Ще одного разу прийшли туди знову на консультацію (упустимо про безкінечні звіти, перезвіти, добровільно-примусові конкурси), а в кабінеті витав легкий запах алкоголю. Сиділа одна методистка – інших не було. Сказала, інші уроки ведуть, або на виїздах. І воно нічого, аби той час, який лишився до сільської маршрутки, не коротали магазинами в центрі. І … зустрічаємо там у робочий час декількох прогулюючих методисток. І не соромно? Аби так сприяли якості надання консультацій, бо коли не прийдемо – до кінця ні про які зміни не знають і так само роз’яснюють. Тільки щороку по черзі грамоти-подяки з грошовими преміями на серпневій конференції отримувати летять аж спотикаються. За написані вчителями конкурсні роботи, по оформленню яких не змогли навіть проконсультувати.
Про алкоголь в освіті. Та всі працівники в районі знають: ні у відділ освіти, не в методкабінет після 16:00 потикаться не варто. Там працівникам не до шкіл, або їх там зовсім немає. Таміла Дубина після конференцій, які проводять на базах шкіл у навчальний період (можна забути про навчання у дні підготовки та під час них) оцінює точно не високу професійність вчителів, а смак самогону та ще чого на фуршеті. А й ще якщо з собою покладуть… Вважайте конференція вдалась.
Перевірки. А їх було у відділі освіти і Таміла Дубина ганяє так керівників під час них, що тоді точно думається не про навчання наших дітей. На кожну перевірку треба скласти кошти: ксерокс, бензин, застілля, торба з собою. Всі про це в районі знають і мовчать. А на сторінці РДА ще й під відповідними постами в коментарях лестять «талановитому» начальнику себе щоб вигородить. Десь років три тому, у відділ освіти приїздила серйозна перевірка і всі боялись. Були виявлені порушення, які скинули на директорів та вчителів, хоча мало там вини їхньої. Таміла Анатолівна приказала мовчати, бо до неї дійшло, що деякі педагоги через це зібрались йти до тодішнього голови РДА Григорія Дубини.
Про забезпечення не тільки вікнами й плитами. Ще декілька років тому пригадується під час змін в програмі, район мав закупити підручники для учнів початкових та середніх класів. Тоді Таміла Дубина скрізь звітувала про виділені кошти, та що підручниками усі будуть забезпечені. Найголовніше – про це чули та знали батьки. Навчальний рік розпочався у вересні, календарно-тематичне планування складали вже по новій програмі та нових підручниках, а їх привезли тільки в лютому-місяці. Й для половини комплекту класів, та було й навіть менше. При тому батьки нас, вчителів, директора, постійно ці пів року запитували, чому немає, оскільки обіцяли і чи може придбати самим та не змучувати дітей вчительськими ксероксами та конспектами. І це не востаннє. Тоді про яку якість може йти мова, коли немає найнеобхіднішого?
Смішно прирівнювати звичайнісіньку сільську школу, з приватними школами в районах, що поблизу столиці. Поїдьте туди, подивіться, «взуйте» начальника відділу освіти, яка й про об’єднання шкіл не знає, судячи з колотнечі батьків. Тільки хвилює район, що задля оптимізації школи будуть закриватись. Тому батьки піднімаються, переводять дітей в школи міста. А ми хоч і переконуємо, бачимо малокомплектність класів і відчуваємо, що слова переходять в реальність. А сільська освіта, повірте, нічим не гірша і є спеціалісти, нехай без найвищих категорій і кваліфікацій, і без 40 років вислуги, які не пасуть задніх. І закуповувати класи з усім необхідним інвентарем варто було не тільки в Студениківську школу, яка стала опорною, а й в інші. Замінивши вікна, тільки покращуєте умови, а не якість навчання. Тим більше – вже інноваційного, яке від нас вимагає сучасне життя та не можемо дати через обділеність на місці.
Про дітей. Діти в Переяслав-Хмельницькому районі найрозумніші, найталановитіші, найактивніші і все най-най! Дайте їм можливість здобувати якісні знання, а нам – вчити, замість терпіти на собі всі ці перевірки, участі в конкурсах на «галочку». Вони розумні і хочуть всьому навчитись та щоб їхні заняття та класи нічим не відрізнялись від столичних школярів, а не побачивши перспективи – йти до технікумів.
Зовнішнє незалежне оцінювання – не показує справжні знання учня. Скільки в нашій практиці та практиці колег було так, що достатньо балів набирали такі, хто й не дуже старався. А ті хто сумлінно навчався всі 11 років через емоції в день здачі здобували посередній результат. І наші діти з теперішнім забезпеченням районних шкіл, щоб здобути якісні знання перебувають в нерівних умовах. Наприклад, порівняно зі спеціалізованими закладами в області.
Нехай спеціалісти Департаменту надають рекомендації. Та всі проблеми від керівника-чиновника, яка бачить цей весь безлад і стала сама його частиною. До речі, нещодавно в День працівника освітньої галузі Андрій Пряхін особисто в РБК вручив їй районну премію «За заслуги в галузі освіти». За які заслуги, коли Департамент вказує на явні промахи в якості районної освіти?
Наталія Григорівна
