Уряд розпочав реформу в сфері охорони здоров’я, одним з елементів якої є формування госпітальних округів. Процес їх створення тільки стартував, але вже обріс різними міфами, які нерідко використовуються на місцевому рівні для збурення суспільства, йдеться на сайті КОДА. Спростовуємо п’ять найбільш поширених міфів.
Міф1. Госпітальні округи формує міністерство охорони здоров’я
Географічні межі округу пропонує МІСЦЕВА ВЛАДА, уряд їх тільки затверджує. Госпітальні округи створюються для впорядкування мережі медзакладів, які надають людям спеціалізовану медичну допомогу. В кожному госпітальному окрузі буде принаймні одна лікарня інтенсивного лікування, оснащена всім необхідним обладнанням, щоб надавати спеціалізовану медичну допомогу цілодобово. Відстань до цієї лікарні має бути такою, щоб людина змогла доїхати туди максимум за годину. Також госпітальний округ має охоплювати принаймні 120 тисяч населення. І це єдині вимоги, які висуває МОЗ до формування госпітальних округів. Всі інші питання вирішують громади: якою має бути мережа медичних закладів в госпітальному окрузі, які лікарні варто перепрофілювати, а які медзаклади додатково створити, як пацієнти зможуть до них доїхати, які дороги для цього потрібно відремонтувати чи побудувати. Центральна влада в цей процес не втручається.
Міф 2. Внаслідок створення госпітальних округів закриватимуть лікарні
Ніхто лікарні не закриватиме. Мова може йти про їх перепрофілювання. Тобто замість малопотужних, мало завантажених, погано оснащених лікарень будуть створені інші медичні заклади (центри реабілітації для тисяч учасників АТО, діагностичні центри, хоспіси тощо). А кращі на даний час лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен мешканець округу мав можливість отримати якісну медичну допомогу. Але які саме лікарні потрібно перепрофілювати, вирішує місцева громада. Представники громади створюють Госпітальну раду, що має до кінця 2017 року розробити план розвитку округу на 5 років, який має затвердити місцева рада. В документі чітко визначать мережу медзакладів, маршрути доїзду пацієнтів, обсяг інвестицій, необхідних для оснащення лікарень сучасним обладнанням
Міф 3. Людей позбавляють доступу до медичної допомоги
З точністю до навпаки. Завдяки впорядкуванню мережі медичних закладів, що відбудеться в процесі розвитку госпітальних округів, доступність якісного лікування для громадян збільшиться. Зараз в Україні існують десятки лікарень, де лікарі оперують менше 500 пацієнтів на рік. В той час як у Фінляндії, Німеччині, Великобританії цей показник становить не менше 4 000. Лікуватись в мало завантажених лікарнях небезпечно. Лікар, який не має належної практики, втрачає кваліфікацію і не може надати якісної допомоги пацієнту. Наприклад, за стандартами ВООЗ, лікар має приймати не менше 400 пологів на рік, в такому разі він здатен забезпечити якість своїх послуг. Для порівняння – в одній з районних лікарень Полтавської області приймають 89 пологів на рік. Чи зможуть лікарі цієї лікарні надати якісну медичну допомогу породіллям та новонародженим? Завдяки впорядкуванню мережі медичних закладів в кожному госпітальному окрузі буде принаймні одна потужна лікарня інтенсивного лікування, яка працюватиме 24 години на добу 7 днів на тиждень. Вона буде забезпечена сучасним обладнанням, там працюватимуть висококваліфіковані лікарі, які матимуть належну практику. Якість лікування в такому медичному закладі буде значно вища.
Міф 4. Можна створювати необмежену кількість госпітальних округів в області
Пропозиції місцевої влади щодо кількості госпітальних округів в області мають відповідати, перш за все, практичним потребам і спроможності місцевих громад.
Створення потужної лікарні в кожному районі – це утопія і нераціональне витрачання коштів. Щоб лікарі мали належне навантаження, а обладнання використовувалось максимально ефективно, кількість населення округу має складати мінімум 120 тисяч осіб. До речі, в країнах Європи цей показник вище – наприклад, у Фінляндії він складає в середньому 275 тисяч людей. Перехід на нову систему фінансування охорони здоров’я передбачає, що гроші йтимуть за пацієнтом. Тобто розмір фінансування з бюджету на лікарню прямо залежатиме від кількості пацієнтів, що отримали в ній медичну допомогу. І якщо лікарні не матимуть достатньо пацієнтів, місцевим органам влади доведеться самостійно шукати кошти на їх утримання та достойну зарплату лікарям. Зрештою долю лікарень вирішать пацієнти – вони не прийдуть в погано оснащену лікарню, до лікаря, що рідко проводить операції. Громади мають заздалегідь домовитись про те, якою буде мережа медичних закладів, виходячи з потреб. І вирішити, чи варто утримувати малопотужну лікарню в селі, чи краще відремонтувати дорогу до райцентру і швидко доставляти туди пацієнтів.
Міф 5. Госпітальні округи не можна створювати до завершення адміністративно-територіальної реформи
Створення госпітальних округів не залежить від адміністративно-територіальної реформи і процесу утворення об’єднаних територіальних громад. Госпітальний округ не є рівнем влади, він не є юридичною особою чи суб’єктом господарювання. Госпітальний округ – це інструмент співробітництва громад, щоб ухвалювати рішення стосовно закладів вторинної медичної допомоги серед міст обласного значення, районів та ОТГ. Громадам вже зараз потрібно ефективно управляти своєю власністю – лікарнями. І вже зараз впорядковувати мережу медичних закладів та підвищувати якість надання медичної допомоги, а не колись в майбутньому. Чим швидше вони це зроблять – сформують госпітальний округ, визначаться з планом його розвитку (з пріоритетними медичними закладами, які потребують підсилення, з об’єктами інвестування) – тим швидше отримають підтримку Уряду та необхідні кошти.
