Це інструкція для громадських активістів та працівників поліції: патрульних та слідчих.
Правовий режим використання природних ресурсів у межах населених пунктів регулюється декількома нормативними документами.
Фундаментом правового регулювання є Конституція України (ст. 50), яка гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Ця норма трансформується у конкретні зобов’язання держави та органів місцевого самоврядування через Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закон України «Про рослинний світ».
Ключовим спеціальним законом є Закон України «Про благоустрій населених пунктів».
Стаття 28 цього Закону встановлює імперативну норму: охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів.
Закон чітко визначає, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється виключно в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Це означає, що жодна місцева рада, включаючи Переяславську, не має права вигадувати власні процедури, які суперечать або виходять за межі урядової постанови.
Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 1 серпня 2006 року (далі Порядок) є основним документом, яким урегульовано порядок видалення зелених насаджень.
Законодавство чітко диференціює процедуру видалення залежно від статусу земельної ділянки.
Землі комунальної власності: Процедура повна — заява, комісія, акт, сплата відновної вартості (за винятками), ордер.
Землі приватної власності та присадибні ділянки: Згідно з п. 6 Порядку, видалення здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати відновної вартості.
Важливе застереження: Це стосується лише ділянок, право власності на які належним чином оформлене (є кадастровий номер та правоустановчий документ на землю, витяг з реєстру нерухомості, тощо). Якщо громадянин користується землею без правоустановлюючих документів (самозахоплення або неоформлена земельна ділянка), насадження на ній вважаються комунальними, і їх самовільне видалення є незаконним.
Території підприємств, установ, організацій (за виключенням тих де оформлено право приватної власності на землю): Видалення здійснюється на загальних підставах (через ордер), але ініціатором виступає балансоутримувач території.
Право на видалення зелених насаджень виникає при дотриманні відповідної дозвільної процедури та за наявності сукупності документів, які вказують на те, що фізична чи юридична особа в належний спосіб отримала право на видалення зелених насаджень.
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту (виключення – землі приватної власності) за загальним правилом здійснюється:
- за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі – компетентний орган) на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі — ордер). (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку);
- на підставі документів, які надають право на проведення підготовчих робіт, визначених будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. До таких документів може відноситися повідомлення встановленої форми про початок підготовчих робіт, обов’язково повинно бути в наявності правоустановчі документи на земельну ділянку, які надають право на здійснення таких робіт на конкретній земельній ділянці
- на підставі документів, які надають право на проведення будівельних робіт.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Відновна вартість зелених насаджень у таких випадках сплачується до прийняття об’єкта в експлуатацію.
Підставою для прийняття рішення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради та подальша видача ордеру є заява суб’єкта господарювання (далі — заявник) про видалення зелених насаджень суб’єкта господарювання, подана у паперовій або електронній формі із зазначенням причини (необхідності) видалення зелених насаджень.
Порядком встановлений вичерпний перелік, підстав для видачі дозвільних документів на видалення зелених насаджень:
- виконання підготовчих і будівельних робіт на об’єктах відповідно до статей 35-37 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
- знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
- ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
- досягнення деревом вікової межі;
- провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
Ордер на видалення зелених насаджень може не видаватися у випадках:
- видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до Порядку.
- у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до Порядку.
- видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі здійснюється за рішенням балансоутримувача без сплати їх відновної вартості.
- видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.
Таким чином на момент видалення зелених насаджень документів може не бути лише в двох випадках:
1. видалення у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб. В цьому випадку акт складається після видалення зелених насаджень
2. видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці за рішенням власника (користувача) земельної ділянки.
У всіх інших випадках документи повинні бути в наявності (ордер, акт, дозволи на проведення підготовчих чи будівельних робіт, тощо).
Заява про видалення зелених насаджень розглядається відповідною комісією з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, яка утворюється органом місцевого самоврядування.
До складу вказаної комісії в обов’язковому порядку входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції.
У разі потреби до складу комісії може бути включено балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
ТАКИМ ЧИНОМ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ є входження до складу комісії представника територіального органу Держекоінспекції.
Досить часто органи місцевого самоврядування не включають до складу комісії представників цих органів мотивуючи тим, що вони не виявили бажання прийняти участь у роботі такої комісії.
В цьому, випадку дійсно є така можливість, але за певних умов, зокрема орган місцевого самоврядування зобов’язаний після надходження заяви письмово повідомити орган Держекоінспекції про створення комісії та запросити до її участі.
Орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають органу місцевого самоврядування в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
За таких умов не включення представника органу Держекоінспекції можливе лише у випадку, якщо від цього органу надійшов письмовий лист про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції в такій комісії.
В інших випадках, якщо орган місцевого самоврядування не включив до складу комісії представника цього органу (не має повідомлення про відмову, відсутнє запрошення на участь, тощо) така комісія є нелегітимною, створеною з грубим порушенням діючого законодавства.
Також необхідно звертати увагу на дату заяви та дату прийняття рішення чи видачі ордеру. Якщо між цими датами строк становить менше ніж 5 днів це об’єктивно може свідчити про те, що орган місцевого самоврядування не повідомив в належний спосіб орган Держекоінспекції про створення комісії і відповідно сформував незаконний її склад та відповідно приймав незаконні рішення про видалення зелених насаджень.
При видалені зелених насаджень повинні бути в наявності наступні оригінали дозвільних документів.
Відсутність оригіналів на місці проведення робіт є підставою для зупинки діяльності.
| Документ | Що перевіряти (Ознаки дійсності) |
| 1. Ордер на видалення зелених насаджень | • Бланк: Встановленого зразка (додаток до Постанови № 1045). • Печатка: Гербова печатка виконавчого комітету Переяславської міської ради. • Підпис: Керівника органу, що видав ордер. • Терміни: Дата видачі та термін дії (ордер не безстроковий). • Адреса: Точна відповідність місця робіт адресі в ордері. • Кількість: Кількість дерев в ордері має збігатися з фактичною кількістю зрізаних/планованих. |
| 2. Акт обстеження зелених насаджень | • Передує ордеру. Містить детальний опис кожного дерева (порода, діаметр, стан). • Важливо: Наявність підпису представника Держекоінспекції або відмітка про його неучасть за умови належного повідомлення (у випадку відсутності підпису представника Держекоінспекції необхідно додатково перевіряти законність формування комісії). |
| 3. Договір на виконання робіт | • Якщо роботи виконує підрядник (ТОВ, ФОП), має бути договір із замовником (балансоутримувачем). |
| 4. Посвідчення осіб | • Перевірка документів усіх працівників для встановлення їх особи (важливо для складання протоколів). |
| 5. Квитанція про сплату (опціонально) | • Якщо дерево живе і не досягло вікової межі, має бути сплачена відновна вартість. Відсутність сплати при наявності ордера може свідчити про службову недбалість чиновників. |
Аналіз ситуації та виявлення ознак підробки
ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ МАЄ ПРОВЕСТИ ВІЗУАЛЬНЕ ПОРІВНЯННЯ документації з реальністю. Невідповідність — це ключовий доказ незаконності.
- Підміна породи: В ордері зазначено “Тополя – 3 шт.”, а фактично зрізують Дуби або Сосни. Це грубе порушення.
- Підміна стану: В Акті обстеження дерево описане як “сухостійне” (100% сухих гілок), а на зрізі видно свіжу деревину, сокорух, зелене листя. Це свідчить про фальсифікацію Акта обстеження (ознаки кримінального правопорушення за ст. 358 або 366 ККУ).
- “Санітарна обрізка” замість видалення: Якщо документи видані на “кронування” або “омолодження”, а дерево зрізують під корінь або залишають лише стовбур без гілок (топінг) — це прирівнюється до пошкодження насаджень до ступеня припинення росту (ст. 153 КУпАП).
Кваліфікація правопорушення та процесуальні дії
Залежно від виявлених обставин та розміру шкоди, дії кваліфікуються як адміністративне або кримінальне правопорушення.
Адміністративне правопорушення (Ст. 152, 153 КУпАП)
- Умови: Відсутність ордера при видаленні малоцінних дерев, порушення правил благоустрою (залишення сміття, пошкодження газонів технікою), пошкодження дерев (обдирання кори, ламання гілок).
- Дії поліцейського:
- Складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП (Порушення правил благоустрою) або ст. 153 КУпАП (Знищення зелених насаджень).
- Відібрання пояснень у порушників та свідків.
- Фотофіксація місця події (пеньки, техніка, номерні знаки автомобілів).
- Протоколи направляються на розгляд адміністративної комісії при виконкомі міськради.
Кримінальне правопорушення (Ст. 246 КК України)
- Умови: Заподіяння істотної шкоди. Шкода вважається істотною, якщо вона у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (розраховується за спеціальними таксами). Незаконна порубка у заповідниках, парках, скверах.
- Дії поліцейського:
- Негайна доповідь черговому та виклик слідчо-оперативної групи (СОГ).
- Забезпечення охорони місця події до прибуття слідчого. Ніхто не повинен торкатися спиляних дерев, інструментів.
- Блокування виїзду техніки з місця події.
- Сприяння слідчому у виявленні свідків та камер відеоспостереження.
Специфічний випадок: Приватний сектор.
Якщо прибувши на виклик, поліцейський встановлює, що рубка відбувається на огородженій приватній земельній ділянці (присадибна ділянка) самим власником або найнятими ним людьми:
- Перевірити документи на право власності на землю.
- Якщо земля приватизована — дії власника законні (п. 6 Порядку № 1045), втручання поліції не потрібне, якщо не порушується тиша або не спалюється сміття.
- Якщо земля “за парканом” (вулиця) — це комунальна власність, потрібен ордер.
5. Фінансово-економічні аспекти: Відновна вартість та збитки
Розуміння економічної складової є важливим для фіксації шкоди.
Відновна вартість:
Це легальний платіж, який сплачується до видалення. Його розмір визначається на основі Методики визначення відновної вартості зелених насаджень (Наказ Мінжитлокомунгоспу № 127). Вартість залежить від:
- Виду дерева (хвойні/листяні).
- Діаметру стовбура.
- Місця розташування (центр міста дорожче).
- Стану дерева.
Куди йдуть гроші: Кошти зараховуються до місцевого бюджету Переяслава. Ці кошти є цільовими — вони мають використовуватися виключно на озеленення міста (висадку нових дерев).
Розрахунок збитків (Штрафні санкції)
Якщо дерево спиляно незаконно, нараховується не відновна вартість, а збитки. Вони розраховуються за таксами, затвердженими Постановою КМУ № 559. Суми збитків, як правило, у 3-5 разів (а іноді й більше) перевищують відновну вартість.
- Приклад: За знищення дерева діаметром 30 см сума збитків може сягати кількох тисяч гривень. Якщо таких дерев декілька — сума швидко перетинає поріг кримінальної відповідальності.
