Кілька років тому слова “лайк”, “авка”, “репост” були маловідомими та рідковживаними. Нині вони увійшли y побут кожного користувача соціальних мереж. “Люди – соціальні істоти. Відтак соцмережі фактично стали майданчиком налагодження комунікації між людьми”, – каже Gazeta.ua кандидат психологічних наук Ірина Губеладзе.
Вона розповіла про активність y соціальних мережах.
Чим зараз є соціальні мережі?
Соціальні комунікації – це можливість презентації себе у вигідний для себе спосіб. На відміну від реального життя на власній сторінці у соцмережі можна зробити бажаний, презентабельний образ себе. Усі люди схильні покращувати свій образ. Соціальні мережі дають для цього необмежені можливості.
Як можна себе покращувати?
Кожен робить це у свій спосіб. Усе залежить від того, що для людини є ознакою успішності. Одні викладають найкрасивіші, а часто відредаговані у фотошопі, власні світлини. Інші “закидають” стрічку фотографіями з поїздок і відпочинку. Хтось увесь час вступає у дискусії, а хтось демонструє свій ідеалізований образ матері чи батька, через успіхи своїх дітей.
Соцмережі – це засіб соціалізації?
Тільки певною мірою. Бо соцмережі не покривають усі сфери діяльності людини.
У когось на аватарці стоять власні фото, y когось фото – дітей, y когось – кінозірки. Про що свідчить аватарка y соцмережах?
Аватарка може багато розповісти про власника сторінки. Інтерпретацій може бути безліч. Так, люди, які ставлять свої реальні фото, обирають найкращі та найцікавіші світлини. Саме вони найкраще презентують саму людину або її спосіб життя. Хтось ставить на аватарку фото власних дітей. Це говорить про високий рівень значущості дітей для людини, а часто й злиття з ними. Те саме стосується фото з членами сім’ї. Використання фотографій відомих людей свідчить про ототожнення себе з цією людиною.
Про що скаже фото з тваринами, замість власної?
За зображенням тварини або інших істот також ховається небажання людини показувати себе. Найчастіше такі люди не хочуть бути впізнаними. Так часто роблять публічні люди. Як правило, у них і нік вигаданий. Інколи таке зображення певною мірою метафорично відображає особистість, якщо людина ототожнює себе з цією твариною чи героєм.
А якщо людина ставить фото на кілька років себе молодшого?
Використання зроблених раніше фотографій каже про те, що для людини зображуваний момент цінніший, ніж теперішній. Це може бути ознакою невдоволеності своїм нинішнім віком, станом чи успіхом.
Ще y соцмережах багато селфі.
Зараз розміщення селфі стало дуже популярним. Саме по собі селфі – це зручний спосіб фіксування конкретних миттєвостей. Людина прагне поділитися радісними і цікавими моментами свого життя. Якщо це в нормі, нічого поганого тут немає.
Інша справа, коли уся стрічка заповнена власними світлинами. Людина неймовірно багато часу витрачає на те, щоб зробити “ідеальне” селфі. Крім того, ці фото зроблені у якийсь зовсім не адекватний момент: у ліжку, в туалеті, під час аварії тощо. Це говорить про сконцентрованість на власній персоні, про схильність до самомилування. Як правило, такі люди мають нарцистичний характер, їм важко бувати стосунки з іншими. Особливо у реальному житті.
Про що можуть свідчити пости у соціальних мережах?
Людина – істота соціальна. Для неї важливо бути прийнятими, бути схвально оціненими, бути разом. Автор, розміщуючи ті чи ті фотографії та пости, так чи інакше розраховує на реакцію певної аудиторії. Він очікує на зворотній зв’язок з боку інших. Написання постів та очікування отримати лайки, сприймаються як можливість знайти однодумців, людей, які поділяють такі ж думки, уподобання, дії, врешті-решт стиль життя. Це свого роду визнання людини як особистості.
Є люди, які люди на сторінках у соцмережі пишуть чи не про кожен свій крок. Мова не про зірок шоу-бізнесу. Чому вони це роблять?
Знову ж таки – бажання отримати підтримку з боку оточення своїх дій, думок, способу життя.
Якому типу людей потрібна ця підтримка? До прикладу, лідерам суспільної думки чи інтелектуалам?
Така підтримка потрібна абсолютно всім. Усі ми потребуємо відчуття єдності з іншими. Однак інколи можна побачити пости, автори яких немовби кричать про допомогу, часто самі того не усвідомлюючи. Для декого пости в соцмережах – чи не єдиний майданчик для висловлення своїх думок. У реальному житті їм важко знайти підтримку. Причини тут може бути безліч: від недолюбленості з боку батьків до переконаності у власній унікальності і геніальності.
Чи можна сказати, що для когось пости у соціальних мережах – це можливість завжди нагадувати про себе?
Напевно, кожний стикався з ситуацією, коли хтось з наших знайомих з тих чи інших причин “випав” на певний час із інтернет-простору. Що ми робимо? Ми починаємо хвилюватися, чи нічого не трапилося. Тобто активність людини у соцмережі все частіше переходить у норму щоденної активності.
Які можете назвати позитивні та негативні сторони соціальних мереж?
Основною позитивною стороною соцмереж я б назвала – безмежну можливість пошуку однодумців і підтримки контактів. А негативною – надмірну фіксацію на спілкуванні у соцмережах на шкоду реальному життю з усіма його барвами і цікавинками,оскільки спілкування у соцмережах займає дуже багато часу. Крім того, очі розбігаються від усіх новин. Ти швиденько переходиш від одного блоку до іншого, одна цікавинка перекриває іншу. Як результат: втрачається відчуття часу.
Навіщо людині із сім’єю і друзями шукати однодумців?
Життя не обмежується колом сім’ї і друзів. У наш час бурхливого розвитку інформаційно-комунікативних технологій, коли є можливість пошуку однодумців по всьому світові незалежно від територіального розташування, просто гріх цим не скористатися.
Автор: Олена Капнік
